У більшості контекстів клієнтом компанії вважається особа, що вирішує зробити покупку певних товарів чи послуг, пропонованих цією компанією. Таким чином, можна виділити прямого клієнта (який здійснює покупку безпосередньо у компанії і може бути посередником або дистриб’ютором) і кінцевого клієнта (який здійснює покупку для задоволення своїх потреб, або потреб когось, кому пропонує куплене благо).
Концепцію клієнта слід відрізняти від концепції споживача, які не обов’язково збігаються. У ситуації, коли хтось купує благо для подальшої пропозиції, клієнтом вважається той, хто здійснює покупку, в той час як споживачем вважається той, хто безпосередньо споживає пропоноване благо.
Ще однією важливою відмінністю є відмінність між клієнтом і платником. З комерційної точки зору, або з точки зору маркетингу, клієнт – це той, хто вирішує зробити покупку, але не обов’язково її оплачує. Ця різниця має важливе значення у разі товарів, призначених для дітей і підлітків. У багатьох ситуаціях, коли дитина або підліток вирішує (або впливає на рішення) здійснити покупку, він розглядається як клієнт, не дивлячись на те, що платити можуть батьки. При покупці товарів для немовлят, рішення про покупку приймають виключно батьки, тому саме вони, а не немовлята, розглядаються як клієнти.
