Вираз «Сталий розвиток» означає форму розвитку, здатного реагувати на потреби сьогодення без шкоди для майбутніх поколінь. У цьому сенсі, сталий розвиток направлено на поліпшення умов життя індивідуумів, але з одночасним збереженням навколишнього середовища в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі. Це може бути досягнуто за допомогою економічно ефективного, соціально справедливого й екологічно сталого розвитку.
Питання сталого розвитку завоювало потужне увагу лідерів ЄС, особливо це виразилося в прийняття стратегії сталого розвитку в 2001 році і її наступному розгляді в 2005 році. Одним із ключових пунктів цієї стратегії є інтеграція екологічних проблем у визначення і здійснення інших економічних і соціальних політик. Для цього державні органи зобов’язані вжити належних заходів, прагнучи обмежити негативний вплив на навколишнє середовище, поліпшити управління природними ресурсами (і, зокрема, їх споживання), перемогти соціальну ізоляцію і бідність в Європі та світі, а також боротися зі змінами клімату і обмежити їх наслідки.
