Базель I
Перша Базельська угода, або Базель I (офіційна назва International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards, що в перекладі означає Міжнародна конвергенція вимірювання капіталу і стандартів капіталу) – це угода, підписана в швейцарському місті Базель в 1988 році більш ніж сотнею країн. У цій угоді були сформульовані фундаментальні принципи, які повинні бути використані державними органами у сфері нагляду за банками, розташованими в країнах, що підписали угоду. Ці принципи визначають мінімальні вимоги до капіталу, яких повинні дотримуватися комерційні банки в якості запобіжного заходу проти ризику кредитування.
Базель II
У 2004 році в Базелі було підписано ще одну угоду, відому як Базель II, у той час як угода, підписана в 1988 році, як зазначено вище, називалося Базель I. Ця нова угода була спровокована декількома банківськими невдачами протягом 90-х років і базується на трьох китах і 25 основних принципах бухгалтерського обліку та банківського нагляду.
Трьома основними засадами цієї Угоди є:
- Мінімальний необхідний капітал: спрямований на підвищення чутливості мінімальних вимог капіталу до кредитних ризиків і покриття первинного операційного ризику; відповідно зазначеної Угоди банки зобов’язані виділяти капітал для покриття збитків внаслідок, наприклад, людських помилок (у тому числі шахрайство) і стихійних лих;
- Банківський нагляд: підсилює процес банківського нагляду, в даний час більше зосередженого на певних процесах і шаблонах;
- Ринкова дисципліна і прозорість: спрямована на створення ринкової дисципліни, з метою сприяння розвитку більш здорової і безпечної банківської практики; відповідно до цієї останньої засади, банки зобов’язані надавати більше інформації про формули, які вони використовують для управління ризиками та розподілу капіталу.
