Фінансова автономія вказує на частку загального обсягу вкладень компанії (у тому числі вкладення в інвестиційні товари, фінансові вкладення, вкладення в акції, позики клієнтам, інше), яка фінансується власним капіталом компанії, тобто, так званим акціонерним капіталом. Ця концепція є надзвичайно корисною при оцінці довгострокових фінансових ризиків, надаючи інформацію про фінансову структуру і про здатність виконувати свої довгострокові фінансові зобов’язання. Дійсно, чим вище ступінь фінансової автономії, тим більша частина вкладень фінансується за рахунок власного капіталу і, отже, тим менша частина фінансується за рахунок зовнішніх джерел або боргу, тобто, тим нижчий ступінь заборгованості компанії.
Висока або низька ступінь фінансової автономії компанії є прямим наслідком трьох основних чинників:
. рівень рентабельності компанії: чим вище прибуток, отриманий від діяльності, тим більше накопичення капіталу і тим більше здатність до самофінансування, що безпосередньо сприяє збільшенню фінансової автономії;
. інвестиційна та фінансова політика: компанія з агресивною інвестиційною політикою, яка вдається до зовнішніх джерел для фінансування, матиме тенденцію до зниження фінансової автономії;
. вид здійснюваної діяльності: вкладення в інвестиції промислової капіталомісткої компанії або торгової компанії з великими обсягами запасів товарів на складі, більше, ніж, наприклад, сервісної компанії, що призводить до збільшення потреби в зовнішньому фінансуванні і, тому, більш низького рівня фінансової автономії.
Однією з причин звернення компаній до зовнішніх джерел фінансування є можливість фінансового важеля, тобто, можливість збільшення рентабельності власного капіталу шляхом звернення до боргу. Це можливо завжди, коли рентабельність інвестицій вище, ніж фінансові витрати на фінансування. Тим не менш, реалізація інвестицій, використовуючи зовнішнє фінансування, знижує рівень фінансової автономії і отже, збільшує ризик невиконання зобов’язань в довгостроковому періоді і навіть неспроможності. Таким чином, особи, які приймають рішення, знаходяться в пошуку компромісу між фінансовим ризиком виникнення боргу і збільшення рентабельності, до якого він може призвести.
Оскільки, як уже згадувалося вище, фінансова автономія вказує на частку загального обсягу вкладень компанії, яка фінансується власним капіталом компанії, оцінити ступінь фінансової автономії можна за допомогою фінансового показника, який порівнює Власний капітал з Активами, утримуваними компанією.
Таким чином, AF = CP / A
Де AF означає фінансову автономію, CP – Власний капітал компанії, і A – Активы (або вкладення), використовувані компанією.
