Термін «коучинг» (coaching) є одним з модних слів, що виникли останнім часом у сфері управління/лідерства, і означає дії начальника (лідера), спрямовані на надання допомоги своїм підлеглим з метою їх самовизначення щодо шляху розвитку. Таким чином, вже не лідер визначає, що є кращим для підлеглих, а кожен з них повинен визначити свій кращий шлях. Лідер просто прагне спростити процес, супроводжуючи кожного і допомагаючи кожному підлеглому дізнатися, як краще виражати і використовувати свої таланти для більш ефективного досягнення особистих і колективних цілей.
Беручи до уваги вищесказане, коучинг може розглядатися в якості процесу, який спрямований на заохочення саморозвитку співробітника і допомагає викликати бажання до поліпшень в довгостроковій перспективі. Таким чином, ми бачимо філософію керівництва, яка заснована на припущенні, що придбання і розвиток навичок є безперервними процесами, за які всі несуть відповідальність, а не епізодичними явищами, обмеженими часом і контролем начальника.
На практиці, наставник (тренер) допомагає співробітникам зрозуміти, виявити області найбільшого потенціалу, сприяє розвитку емоційного інтелекту, допомагає зробити вибір для встановлення своїх власних цілей на основі аналізу зроблених помилок, а також їх причини та шляхи виправлення, надаючи інформацію, що дозволяє робити вибір і приймати рішення: якщо говорити коротко, наставник втручається в роботу підлеглого, не контролюючи його при цьому.
Як же насправді проходить процес коучингу за підтримки професійного тренера?
- Перший етап полягає в необхідності усвідомлення необхідності і вигоди від початку процесу коучингу. Нав’язування такого процесу навряд чи принесе позитивні результати, звідси і потреба в цьому першому етапі.
- Другий етап полягає у виборі тренера або наставника, який повинен бути в повній мірі обізнаний щодо професійної діяльності свого учня; крім цього необхідна також наявність або створення емпатії між тренером і учнем.
- Третій етап процесу являє собою встановлення домовленостей, включаючи взаємну прихильність правилам, таким як розклад, тривалість і місце проведення нарад, виконання завдань, інше.
- Четвертий етап складається з процесу аналізу особистого та професійного профілю учня з метою зрозуміти ступінь його особистої і професійної зрілості, щоб уникнути негативних наслідків через відсутність попередніх знань.
- П’ята фаза являє собою сприяння самосвідомості за допомогою постановки питань, що сприяють роздумам і дозволяють ідентифікувати погляди, переконання, цінності, стереотипи, навички та компетенції учня. На цьому етапі тренер допомагає учневі визначити бар’єри, які перешкоджають його розвитку і провокують страх, незацікавленість у співвідношенні витрати/вигоди, або навіть некомпетентність або невігластво.
- Шостий етап полягає в підтримці тренером учня з метою мобілізації для необхідних змін. Це також етап створення прихильності учня своїм цілям.
- Сьомий і останній етап процесу є стадією моніторингу та зворотного зв’язку, який має вирішальне значення для розвитку почуття відповідальності учня за досягнення поставлених цілей, навіть якщо вони повинні бути скоректовані.
