Концепція Всесвітнього Глобального Села, створена в 60-х роках Гербертом Маршаллом Маклюен, викладачем Школи комунікацій в Університеті Торонто, безпосередньо пов’язана з поняттям глобалізації і являє собою нове можливе бачення світу за рахунок розвитку сучасних інформаційних технологій і зв’язку, а також легкості і швидкості транспортних засобів.
За словами Маклюена, інформація, передана в електронному вигляді, здатна віртуально подолати практично будь-які географічні відстані між центром прийняття рішень, виробництвом і розподілом у всьому світі. Засоби електронного віддаленого зв’язку допомагають не тільки розширити можливості соціальної організації населення, а й скасувати, в значній мірі, їх просторову фрагментацію, дозволяючи таким чином одній події у віддаленій частині світу впливати на іншу географічно віддалену.
Цей новий спосіб бачення світу має дуже серйозні наслідки з точки зору управління, тому що викликає нові проблеми і завдання, і призводить до необхідності розробки нових стратегій і створення нових організаційних структур.
