З погляду економіки, благо – це щось матеріальне або нематеріальне, що при використанні або споживанні задовольняє реальну потребу людини. Наприклад, їжа є благом, бо вона задовольняє реальні потреби в процесі споживання: в даному випадку фізіологічну потребу в харчуванні. Аналогічним чином, пшениця також є благом, оскільки задовольняє реальну потребу при використанні її в якості сировини при виробництві борошна для подальшого використання у виробництві хліба та інших товарів.
Поняття блага, таким чином, безпосередньо пов’язане з концепцією корисності, що є не більше, ніж задоволення, одержуване від споживання чи використання певних товарів.
Вільні блага vs Економічні блага
До тих пір, поки певні блага існують в природі в необмеженій кількості або, принаймні, в кількості більшій, ніж необхідно для задоволення існуючих потреб (наприклад, повітря або сонячне світло), вважається, що такі блага є вільними. Проте, переважна більшість благ існує в обмеженій кількості або недостатньому для задоволення всіх потреб людини, тобто, спостерігається їх нестача. У цьому випадку йдеться про те, що ці блага є економічними і набувають певну ціну. Наприклад, кілька десятиліть тому, паркувальних місць у великих містах було більше, ніж потреба в них. У цьому випадку таке благо як місце для стоянки було вільним, тобто безкоштовним, загальнодоступним. Але з моменту, коли місце для паркування стало дефіцитним, вищевказане благо набуло ціну, тобто перестало бути вільним і перетворилося на економічне благо.
Класифікація економічних благ
У випадку з економічними благами, вони можуть бути класифіковані наступним чином:
- За своєю тривалістю використання (тривалого і нетривалого користування). Так благами тривалого користування можуть вважатися такі, які використовуються більш ніж один раз. Наприклад, автомобіль, одяг або будинок; благами нетривалого використання вважаються такі, які можуть бути використані тільки один раз. Наприклад, продукти харчування, паливо або послуги.
- За своєю функціональністю (виробничі блага і споживчі товари). Виробничі блага (також звані факторами виробництва) є такими, які використовуються для виробництва інших товарів, наприклад, сировина та обладнання; споживчі товари – це такі товари, які задовольняють потреби людини безпосередньо, у тому числі продукти харчування, одяг та рекреаційні послуги.
- За характером взаємозв’язку (взаємозамінні блага і супутні блага). Два товари є взаємозамінними, якщо можливо замінити один товар іншим, щоб задовольнити ту ж потреба (такі як, наприклад кола і сік, телебачення і кіно). Супутніми блага називаються в тому випадку, якщо задоволення певної потреби відбувається в кращому ступені, коли два товари використовуються одночасно (такі як, наприклад автомобіль і бензин, або газова плита і газ). У випадку двох товарів, попит на які є відносно автономним, кажуть, що такі товари є незалежними.
Блага також можуть бути класифіковані по наявності можливості зберігання і транспортування. Коли є можливість зберігання і транспортування, з метою передачі в майбутньому для використання або споживання, таке благо може називатися продуктом; якщо виникає вимога, щоб використання або споживання блага відбувалося безпосередньо під час виробництва, таке благо називається послугою. Різниця між продуктами і послугами також полягає в відчутності цих благ: у випадку, якщо благо відчутно, воно є продуктом, а невідчутне благо є послугою.
